* * *
Я не можу добродушно
посміхатися усім.
Бо задушливо й сутужно.
Посміхатись осоружно,
коли нелюдам вельможним
все дозволено, все можна.
Не змирюся й у ві сні.
Біль тамую, зло гамую.
За добро - добром плачу.
А за зло – не вистачає.
Чи прощаю? Чи втрачаю?..
Слугувати завше буду.
Та не юдам – добрим людям –
орачу і сівачу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403396
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2013
автор: Олександр ПЕЧОРА