Він запросив її на танець -
у довжину свого життя,
а на щоках у них багрянець-
всіх почуттів стрімке злиття.
Вони танцюють, як лебідки,
яких єднав небесний льон,
мелодія їм не потрібна-
думки звучать всі унісон.
Невидимі ці ноти щастя,
із серця линуть, як хмарки,
неначе золотаве листя,
накриють ковдрою роки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403350
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2013
автор: Кошкина