Прокинувшись,люблю помріять.
Коли в будинку всі дрімають.
Коли і сон й людські надії,
Ще сплять,і плани не складають.
Думки тоді летять на крилах.
Та лінь підводитись,писати.
Запамятати їх, не всилах.
За те,приємно римувати...
Розслабившись в перинах-хвилях,
Сон відплива немов медуза.
Сніданок й каву в двох тарілях
Несуть,ПОЕЗІЯ і МУЗА.
І насолоджуючись тим,
Що можуть дати дві красуні...
Давно між нами вже інтим.
Вони ж обидві,ой гарнюні.
Признатися вам щиро мушу,
Від щастя, хочеться стрибати.
Живемо дружньо,душа в душу.
Нікому нас, не розєднати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403136
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2013
автор: Ukraine55