* * *
А я так вірив, мріяв, сподівавсь,
веселку виглядав на виднокрузі.
Вона розтала, мов зрадливі друзі,
а я ще довго-довго дивувавсь...
Спіткнусь чи розіб’юсь на віражі,
та шляху, як і ноші, не зречуся.
Гіркої істини таки навчуся:
красиві, та зрадливі міражі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403104
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2013
автор: Олександр ПЕЧОРА