Я, як камінь із пращі

Я,  як  камінь  із  пращі,
Я,  як  куля  з  рушниці,
Все  шукаю  де  важче,
Поспішаю  де  вище.

В  цьому  світі  неволі,
В  цьому  морі  скорботи,
Не  знайду  собі  долі
І  по  серцю  роботи.

Я  не  став  тут  багатим,
А  чи  навіть  заможним,
Хоч  і  знаю  багато  –
Та  мені  це  не  можна.

Мабуть  іншу  задачу
В  цьому  світі  я  маю,
А  тому  я  не  плачу
І  свій  хрест  не  знімаю.

Я  лиш  тільки  радію
Цим  ровам  і  дорогам,
Як  пройти  їх  зумію,
Стану  ближче  до  Бога

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402954
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.02.2013
автор: Мірошник Володимир