Він незручні носить черевики,
Натирає ними мозолі,
І дешеві купує обноски,
Хоч це проти його волі.
Він погану їсть ковбасу,
Коли в нього на неї є гроші,
І життя своє так несе,
Ніби яблук гнилих кошик.
Він співає, що ще не вмерли,
Буде далі так, знає, помремо,
Обікрали всіх і обдерли, -
Диво-дивне, як ще живемо.
Він так далі жити не хоче,
Та виходить його то проблема,
Що нема ні роботи, ні грошей, -
Це для всіх вже набридла тема.
2005р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402671
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2013
автор: Надія Таршин