Твоя імперія для мене замала,
Я хочу оселитись на вершині твоїх мрій,
Так,щоб пірнати в океані ніжності й тепла
Лише з тобою,любий мій.
Мені замало твоїх ажурних слів,
Я хочу випити до дна нектар кохання,
Щоб ти зі мною вище неба полетів,
Так,ніби ти летиш востаннє.
Але твій погляд у нефритовій оправі
Стріляє в серце стрілами Амура,
І я лечу,заплутавшись в тумані
Своєї власної фортуни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402618
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.02.2013
автор: Злата Наркевич