Все не так просто, любий, все не так просто.
Мені в цій країні б - та живокостом.
Не досягають пагони зросту.
Їх підсікають, вітаючи тостом.
Все не так просто, любий, все не так просто...
Мене поступово, щоби я з мосту.
Я в цій країні - навіть не гостем:
зранку п`ю каву, вмикаючи тостер.
Все не так просто, любий, все не так просто !
Я не дитинка - мені дев`яносто.
Змучені мрії, втрати, частоти.
Що є чесноти? Що є короста?
Все не так просто, любий, все не так просто.
Хочеться кисню,- вдихаю кислоти.
Котре сторіччя, вкотре болото...
Базис мій генний давно вже не шостий.
Все не так просто, любий , все навіть складно.
Пустка чи пастка, думай, коханий!
Все досить просто: пізно чи рано
нас тут не стане.
19.02.2013.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402454
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2013
автор: Надія Позняк