Вийдеш вранці, лиш світ, в Дике Поле,
Босі ноги остудиш в росі,
Зарум'яниться личко шовкове,
Сни казкові згадаються всі.
Побіжать перші промені сонця
По верхівках старезних дубів,
Вітер стукне легенько в віконце,
Полетить до квітучих садів.
Колихне очерети високі,
Зазирне у зелені кущі,
Потривожить замріяний спокій,
Що приліг подрімати в душі.
Оживе, зашумить Дике Поле
Сон-травою, густим чебрецем.
Промінь гладить плече твоє голе,
Серце гріє розніжений щем.
Захмелівши від вітру і Поля,
Ароматів вишневих садів,
Розповість, може, тільки тополя,
Як в тім Полі тебе я зустрів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2013
автор: Віктор Гала