Я тебе забуваю щодня, починаючи з ранку.
В понеділок себе переконую просто піти.
Та чекаю тебе, я чекаю тебе до останку.
І, напевно, усе, що лишилося в мене, - це ти.
Я тебе забуваю щодня, коли пишу про тишу.
Обіцяю, що не надсилатиму більше листи.
Але знов розумію, що просто тебе не залишу,
Що занадто пов'язані наші червневі світи.
Я тебе забуваю щодня. Я таки забуваю.
Вже не можу згадати твій голос, мільйони півслів.
Я без тебе навряд чи знайду цю дорогу до раю.
Я без тебе навряд чи повірю в римованість днів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401682
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.02.2013
автор: Fairytale