* * *
Скриньку стару фарбували.
І здивувалися – лист!
Ще не забулось: колись
повною скринька бувала.
Пам’ять – болючий дурман…
Сумно впліталася вістка
про незабутній Афган,
про нерушимий Союз,
про непорушні кордони,
праведну магію дому,
про берегиню свою.
«…Веснами плаче берізка.
Знаю, зітхає протез.
Баян – проти болю протест.
Хай не змовка українська!»
1993
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401632
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2013
автор: Олександр ПЕЧОРА