останні крики твоїх втомлених
долонь
здирали іній із плечей оголених
у тиші
що закутки кімнат повипрасовувала
стрічаннями замерзлих жмень
усі колючі терни
кути без гострих снів
все суголосся нервів
і самоти від танень
колись таких поранених світів
стікало стегнами проміння болю
рятуючи тим самим свій поріг
вмиваються скупі вітри у полі
кордонами твоїх кістлявих зір
посковує сирими врятуваннями
чиєсь інтонування серцезмін
вривалось пір'я з віршів непрочитаних
і зупиняло блискавки в мені
тобою сміючись у вічі збайдужілості
причасть і притч
позмиваних водою
щоб заздрити ілюзіям і блюзу
на скручених губах кленового листка
з
собою
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401605
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2013
автор: Нова Планета