Що це за така країна?!

Багато  можна  почути,
у  кожній  даладі!
та  в  100-тий  раз!  Про  них  забути,
працівникам  в  верховні  раді.

Про  вуличних  людей
які  самі  собі  не  раді
із  цивилізованих  дітей
тепер  вони  покинуті  доньки  й  дяді.

Їх  життя  не  особливе,
а  навпаки  огидне...
Жалісне  немилостиве
боляче  як  їх  на  очі  видно!

Кожен  день  біля  відходів  прокидаются
які  люди  на  сьмітник  викидають
тхне,  та  беруть  доїдають...
Кращого  взяти  де,  тож  не  мають.

Що  це  за  така  країна?!
Коли  прийде  президентові  заміна!
Не  буде  із  нього  влади.
тожалійте  бомжів,  та  забудьте  про  свої  посади!

Потрібно  дружно  сати,
і  почати  їх  критикувати!
А  бездомних  треба  захичати
та  в  обіду  владі  не  давати.

Вониж  такі  люди  то  як  ми
і  неважливо  чи  з  тюрми.
Головне  щоб  серце  добре  було,
воноб  напевне  наякнуло...

Не  шкодуйте  хліба  для  людини
що  не  має  дому...  Ні  родини,
ні  коханої  половини...
Це  все  не  зі  своєї  провини...
2009

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401279
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2013
автор: Капітошкове серце