Я чую гомін тополей з дитинства,
Як перший грім ввірвався під покров...
Пізнала я гіркоту сиротинства
Й безмежну материнськую любов.
Я пам`ятаю запахи з дитинства
І як палали дрова у печі.
Як матінка творила чудодійство
Готуючи нам каші і борщі.
А ще вареники з капустою, в цибулі,
І пиріжки з картоплею -"лапти"
Хоч обійди усю земную кулю-
Не знайдеш більш такої смакоти!
Я чую шелест листя під ногами...
Як боти чвакають в грязюці... І рівчак...
І душу, не обтяжену боргами.
Тоді здавалось - завжди буде так. ,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400549
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.02.2013
автор: НАСТУРЦІЯ