А мати вкотре проводжатиме
Очима - потяг, а душею - доньку.
"Скоріше повертайся, я чекатиму".
А сльози на очах танцюють польку.
А донька вкотре з дому від'їжджатиме.
В вагоні тілом, а душею - вдома.
"Не знаю, чи приїду не вік-енд. Не обіцятиму".
Гудки у трубці. Й неймовірна втома.
А мати у порожній дім ізнов вертається.
На серці важко, а у думках: "Де ж?"
"Ти набери мені, як в тебе все наладиться?"
І сонце яскравіш засвітить від "Авжеж".
А доньку - в гуртожИтку. Час навчання.
Та їй одразу легше - поруч друзі.
"Та я читаю, мам! Яке ще тут кохання?"
Душа ж летить десь по зустрічній смузі.
"Привіт, маленька! Як у тебе справи?"
"Мені ж вже вісімнадцять, мам! Все добре".
"Ти приїжджай скоріше, адже я чекатиму..."
"Відчиниш двері, мамо? Я вже поруч". (20.01.2013)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400163
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2013
автор: Олена Вєчканова