Дрібнесенькі метелики дрібочуть угорі.
Несуть багато радості дорослим, дітворі!
Цілунками обліплюють усіх, хто на шляху.
Кружляють любо-весело в біленькому танку.
Насолодившись рухами, лягають до землі
Бо прагнуть її зимную, зігріти у зимі.
Щоб навесні, зволожившись від їх щасливих сліз,
Могла вона, потужившись, підняти поле, й ліс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399892
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.02.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)