Місяць, немов сновида,
Ходить парканом,
Залазить на дах
І сповзає неквапно
Дротами…
Ах…
Заходить у сад.
Скрипне-скрикне зневірена хвіртка…
Пам’ять щоночі двері зриває з петель.
Кричить в катакомбах
Впусти!
Волає мені з низу в гору - ти пам’ятаєш?..
Місяць тоді ще солодко спав,
Грілись під сонцем думки…
І таке, до наївності, миле
Кохання стояло у нашім саду…
З кожного пуп’янка, з кожної серцевинки
Лився нектар -
сочилось КОХАННЯ…
- Згадуй!
- Не хочу!!!
Дивись,
розплющуй
очі!
…згадуєш, згадуєш, згадуєш…
…хочеш, хочеш, хочеш…!!!
Колючі, немов би голки дикобразів,
Впиваються спогади в скроню …
І майже дитячі приходять бажання:
Доснити собі повний кошик суниць,
Бурштинові краплі вишневого соку
Від пальців відклеювать,
насупивши брови…
Злизувать мед із долонь…
Щоб зовсім не страшно,
Щоб зовсім не темно,
Щоб з плюшевим «Медем»,
З кошлатим ведмедем,
Безсонним ведмедем
Безстрашно і чемненько спати
І спати,
І спати…
Знов місяць по небу ходить…
Ллється нектар, сочиться кохання…
Липнуть долоні…
09.02.2013р.
музика з інтернету: Греческая музыка - Медитация (audiopoisk.com)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399683
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2013
автор: gala.vita