Знову криза. І вкотре думки не вплітаються в рими.
Треба звикнути. Знаю, та все ж повертаюсь туди.
Ми з тобою, напевне, завжди були надто складними.
І терпіння тремтить, але знов механічно: "Не йди".
Вкотре криза. Вже навіть зима починає боліти.
Забагато думок і, мабуть, забагато чекань.
Треба кисню і поруч тебе, щоб хоч хтось вмів зігріти,
Та натомість повітряні замки з пустих сподівань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399666
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2013
автор: Fairytale