А я закрила ніч в своїй кімнаті,
Нехай у мене трохи поживе.
І ходить вона в старому халаті,
Волося чеше,потім каву п"є.
І знову мої вірші прочитала,
Намалювала Ангела мені.
І повернутись знову обіцяла,
А у самої віченьки сумні.
Спитала я її:
-Колись кохала?
В уста ти цілувала,ну а він?
А нічка почуття лиш малювала.
-Та хочеш-про кохання розповім?
-Ти про своє?
-Та будеш ти сміятись.
Бо я колись дівчиною була.
І в Ангела посміла закохатись.
Та тільки своє щастя не знайшла.
Він теж кохав,і вибір міг зробити,
Людиною він стати не схотів.
Мені без нього важко було жити.
Мені без нього цілий світ спустів.
Він прилітав щовечора,ти знаєш?
Втомився так і на колінах спав.
-Невже його і досі ти чекаєш?
Щоби хоч раз тебе поцілував?
Це ти мені його намалювала?
Скажи-це він?А він тебе кохав?
Та я нікому не розповідала.
Я не хотіла,щоби хтось це знав.
Та він не міг торкнутись,цілувати,
Не проміняв він ангельське життя.
Ради кохання нічкою я стати
Сама схотіла враз без каяття.
Заради нього в ніч перетворилась,
А він на другий день мене шукав.
Проплакала і Богу промолилась,
Щоб він зі мною у житті блукав.
Та не сказав,що так кохав,не знала.
Що проміняв він ангельське життя.
Щоби лише хоч раз поцілувала,
Щоби торкнулась до його лиця.
Скажи мені,скажи,чому так сталось?!
Заради нього стала в вічність жить.
Його рукою навіть не торкалась,
О,Відо,як мене душа болить!
Він через мене помирав у муках,
А міг прожити вічність на землі.
А міг би так нарадуватись внукам!
Ось і сказала я усе тобі.
Це в один день в житті ми помінялись,
Через кохання доля в нас така.
Ти уявляєш-ми не обнімались,
Бо я вже не людиною була.
І тільки раз у році так гуляю,
Перетворюсь на дівчину сумну.
Але ти знаєш-щиро обіцяю,
Що я за двох у світі долюблю.
Якби сказав,що стане чоловіком,
Якби сказав,якби лише сказав.
Ти знаєш,що для мене час не лікар.
Бо він мене так Відочко кохав...
Так плакала, сльози дощем котились.
Прийшов вже ранок,вікна відкривав.
А ми удвох із нічкою молились,
Щоб Бог закоханим допомагав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399372
Рубрика: Присвячення
дата надходження 08.02.2013
автор: Відочка Вансель