Не говори, що тут усе цікаве,
А може навіть краще ніж було,
Слова пусті~ до гіркоти плисняві,
Обман душі, заржавлене відро!
Ти думаєш, що п’єш джерельну воду,
Вона ж застоєна , обманою дзюрчить,
Не підливай свою зів’ялу вроду,
Життя в чужині це болюча мить.
Ось згодом так, напившися отрути,
Зів’янеш в сподіванні кращих днів,
То ж дорожи джерельне, не забуте,
Звідки в дитинстві свою долю пив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399210
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2013
автор: горлиця