Як по зеленому сукну
Котилося життя до лузи.
А я кохав тебе одну.
Боготворив неначе музу.
Ти стала скрипкою життя,
А я смичком, що міг торкатись.
І двох сердець серцебиття
Змогло у музиці з'єднатись.
І музики чарівний плин
Нас зачаровує, підносить.
Життя, мов декілька годин,
У русі всесвіту проносить.
Не зогляділись, як пройшли
І юність, молодість і зрілість.
Спливли роки і відійшли.
Тепло лиш в серці залишилось.
З теплом в душі, в важку годину
Сини, мов соколи ростуть.
Любіть, синочки, Україну!
Та бережіть свою родину -
Як стяг солдати бережуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399139
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2013
автор: Ukraine55