У леті днів, як змах повік.
Учора був іще дитям…
Зберем врожай в короткий вік –
Засіяних зернят життя?
Ціна хвилини на очах
Росте. Коротшають шляхи.
То ж дістаєш її, підчас –
Сопілочку свою і хист.
Зігріти душі у людей,
Щоб потеплішали серця,
Щоб проросла хоч де-не-де
Надія з цеї гри, митця.
Щоб линув затишок у дім,
Щоб вчули пісню солов’я,
Щоби поменшало судів,
Щоб в радості жила сім’я.
03.02.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397935
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2013
автор: Променистий менестрель