І доля й муза і відрада

Ти  дуже  схожа  на  долю.
Нестерпно  красива  й  примхлива.
Тебе,  я  кохаю  до  болю.
О  муза  моя  вродлива.
Ні  чого  такого  не  сталось.
Бо  хто  ти  для  мене?Відрада...
Це  мабуть  в  мені  щось  зламалось.
Не  хай  не  осудить  громада.
А  я  буду  вдячний  їй,
За  те,що  не  лізли  в  душу.
І  дякую  долі  своїй.
Бо  хрест  свій  я  нести  мушу.
Вона  дуже  схожа  на  долю.
Її  так  важко  змінити.
Люблю  і  кохаю  до  болю,
Без  неї  не  можу  жити...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397798
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2013
автор: Ukraine55