Дружині Валентині.
З'єдналось слово із струною.
І зблизились, немов рідня.
Неначе пісня ми з тобою,
Яку співаємо щодня.
Говорю я, а скрипка грає.
Замовкну, а луна іде.
Мене нема - вона страждає.
Я повернусь - вона гуде.
З'єднавши музику і слово,
Її співаємо щодня.
Чи реп, чи джаз, чи колискову
У нас родина, в нас сі'мя,
Яку ще треба пошукати!
То винятковість в ритмі грає.
Бо вміє скрипочка страждати,
А слово в такт відповідає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397623
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2013
автор: Ukraine55