А голуби собі воркують

Уздрівши  вірність  голубину,
Як  голуб  ніжно  воркував.
Лишив  їм  серця  половину,
А  іншу  глибше  заховав.
Щоб  не  змогли  його  дістати,
Ні  недруги,  ні  вороги
І  болю  й  ран  йому  завдати.
Хай  бережуть  мене  боги.
А  голуби  собі  воркують.
Захоплено  їм  посміхався.
Як  один-одного  цілують  -
Я  ними  просто  милувався.
Красу  таку  не  можем  не  любити,
І  не  захоплюватись  нею  неможливо.
І  хочеться  у  Бога  попросити
Таке  кохання,  а  воно  -    мов  диво!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396749
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2013
автор: Ukraine55