Нев'януча краса…

Прокидався  новий  день,  
Відпочив  за  нічку.
Знов  шумітиме  пісень,
Галаслива  річка.

І  небесная  блакить,
Розіллється  ніжно.
Неповторна  ранку  мить,
Хмари  білосніжні.

Сонця  промінь  золотий,
Зазирне  в  кімнату.
Прокидайся,  день  новий,
Годі,  годі  спати...

Задзвенить  роса  в  траві,
Скотиться  з  листочка.
Заспівають  солов'ї,
Десь,  озветься  квочка.

І  по  вулиці  рядком,
Поженуть  черЕду.
Хтось  працює  молотком,
Хтось  смакує  медом.

А  легенький  вітерець,
Підніметься  швидко.
Попрямує  навпростець
І  не  буде  видко...

Лиш  над  полем,  яке  спить,
Пролетить  тихенько.
Щоб  колосся  розбудИть,
Поцілує  неньку...

І  озветься  над  селом,
Журавлиний  клекіт.
Б'є  об  хвилі  хтось  веслом,
Танцюють  лелеки...

Ця  нев'януча  краса,
Лиш  на  Україні.
Найрідніші  небеса
І  волошки  сині...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396472
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2013
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)