А я забула, вірите, забула,
яке то щастя бути поруч з вами!
Сторінку книжки вже перегорнула,
не пам’ятаю вирію між нами.
І вже не згадую бездонні ваші очі.
Той хриплий шепіт, ніжні ваші руки.
Спитаєте: «А як же оті ночі?»
Забулось все, забулися і муки.
Не пам’ятаю ваших поцілунків,
ані троянд, ні милих тих звірят,
ані обіймів, навіть поцілунків.
Всі почуття я вистроїла в ряд.
«Та чи забула?» - знов себе питаю.
Ця антитеза зовсім ні до чого.
Навіщо серце знов назад вертає?
Навіщо ближче хоче будь до нього?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396381
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2013
автор: Valeria