Двадцятиліття промайнуло,
Двадцять перше наступає,
Щось збулось, чогось сягнули,
Багато чого не вистачає.
Вершаться історичні цикли,
Кордони державні оформляють,
Сусіди до нас ще не звикли,
Поглядають й зазіхають.
Ще недавно були рівні,
Зараз олігархи наступають,
Зростає соціальна прірва,
Народні бунти вибухають.
Множаться партії, релігій – море:
Конфесії, секти, старовіри.
Зростають на народнім горі,
Без єдиномислія і віри.
Владу ще чужу маєм,
Вона окупаційно заправляє,
Молоде покоління стартувало,
Надію на нього покладаєм.
Під камінь вода не тече,
На похилих й кози скачуть,
Хто не існує, той живе,
За нещасним ворон кряче.
Вода навіть камінь точить,
Хто стукає, тому відчиняють,
Завжди досягне, той що хоче,
Світло тінь перемагає.
Господарюй в своїй державі,
Ініціюй, твори, займайся,
Шукай щастя, здобудь славу,
Для себе і для дітей старайся!
Не сотвори собі кумиру,
Голосуй, міняй всіх вчасно,
Хай обранці знають міру,
Трудяться прозоро й гласно.
Землі голову піднімають
Від Буковини і до Донбасу,
Талантами й щирістю вражають,
Єднається держава наша!
Плин Дніпра , Дністра повідь,
Прута бистрінь, Бугу розмаїття…
Влади приходять і відходять,
Державі йти в тисячоліття!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396108
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.01.2013
автор: БГІ