Привіт тобі, мій дивний друже,
Я шлю із незабутніх днів.
Моє перо уже байдуже
Лишає слід колишніх снів.
А пам'ятаєш, друже милий,
Про ранків душі весняні,
І, як секундочками жили,
І все твоє - одній, мені.
Прости усе, мій вірний друже,
Не забувай, а лиш прости.
Бо хоч байдуже, та все ж тужить,
Лише, не звести вже мости.
Залиш на пам'ять, добрий друже,
Оту прекрасну далечінь.
Не переймайся, чуєш, дуже,
Бо ще підкориш височінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396020
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2013
автор: Тетяна Полярна