В кожусі грілася зима,
І хусткою із хрензлями запнулась,
А рукавиці виплела сама,
І теплі валянки із скрині взула.
Шляхами рушила одна,
Мороз тріщав - дивився на дорогу,
І малював узори в теплих снах –
По-іншому любить немає змоги.
Із неба тихо сніг летів,
І мріяв зиму з усіх сил обняти.
Де не взялась хурделиця, без слів
Закутала його в холодні шати.
Попав в обійми снігопад.
Зима нехай узори пригортає…
І вже дорогу замело назад.
Як часто і в житті таке буває…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395897
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2013
автор: Тамара Васильєва