Жив спокійно порядний мужик,
та пліткарці попав на язик.
Отепер він пияк, хуліган,
ледацюга, хамло, дон-жуан,
злодій, нехрист, хабарник, профан,
маніяк, спекулянт, наркоман...
Причаївся! Відлюдько, мурло...
Люди думають: щось та було.
Знає все, ні про що не пита
знаменита пліткарка "свята".
Знемагає нещасний куток
від її недолугих пліток.
Це від неї, напевно, навік
на край світу забіг чоловік.
Сподіваються люди яси, –
може, в неї відсохне язик.
І далася ж хвороба така!
Їй завжди не хвата... мужика.
Всім потрібні природні ази,
шкодить всякому – довгий язик.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395706
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2013
автор: Олександр ПЕЧОРА