Я п’ю забагато кави,
Бо мені забагато сну,
Від самотніх твоїх причалів
В одиноку мою тюрму…
Я п’ю забагато бренді,
Бо мені забагато сил,
Від самотніх твоїх конвертів,
До прощальних весняних злив…
Я п’ю забагато смутку,
Бо мені забагато слів,
Від самотніх твоїх попуток,
До останніх моїх поїздів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395672
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2013
автор: Мирослав Гончарук_Хомин