Неділя

Неділя  моя  не  свята,  ти  приходиш  до  мене  
Із  пивом  в  руках,  тягнеш  мене  за  гриву  
А  я  падаю  на  коліна  перед  тобою  і  пивом  
Я  курва,  раб.  Маючи  здорові  нирки.  
Пізнаючи  смак  гріха.  У  місті  Лева  
Я  дихаю  щоб  пізніше  закурити  
Швендяю  зимним  містом,  шукаючи  притулку  не  вдома.  
Відчуваю  себе,  п’яним  Данилом  Галицьким.  
Який  в  пошуках  своєї  кобили  
Встигає  «назюзюкатись»  до  пів  п’ятої  
А  потім  тримає  себе  у  тонусі,  щоб  пізніше  згадати  слово  бодун.  
Я  втратив  мрію,  точніше  пропив  
Я  хотів  мати  поїзД,  і  возити  в  нім  співаків.  
Таких  як  бременські  музиканти,  з  ослом  на  чолі.  
І  щоб  знайомий  барабанщик  не  товк  по  столі.  
Я  хотів  мати  дівчину,  яка  б  кохала  мене  
Пила  мене  як  п’яниця  пиво,  п’яніла  від  віршів  моїх  
Яка  б  забула  про  завтра!...і  вчора  
Щоб  жили  сьогодні,  пили  вино  на  вечерю,  
А  на  сніданок  їли  яєчню  або  мівіну  
З  вином  що  не  закінчилося  і  не  закінчиться.  
Але  при  чім  тут  Неділя?!  
Я  почав  писати  про  Неділю,  а  дійшов  до  дівчини  
Курва,  чому  я  не  можу  написати  про  щось  одне.  
Курва,  чому  я  маю  згадати  завжди  про  дівчину.  
Курва,  чому  я  ніколи  не  писав  про  літо.  
Курва,  забагато  питань,  курва!  
Неділя  день  який  не  піде  від  мене  без  алкоголю  
Неділя  день  який  напоює  мене  до  забуття  
Неділя,  курва  і  дівчата  
Плюс  два  не  використаних  презерватива  
Задумайся,  курво,  схаменись,  тобі  лише  вісімнадцять  
Курва,  куди  ти  заліз?!  
День  не  хоче  відходити,  ламається  як…целка.  
Налий  собі  яблучного  соку  і  пий.  
Не  пиши  більше,  просто  пий  яблучний  сік  
І  не  думай,  не  думай  про  Неділю,  не  думай  про  дівчат  
Просто  пий  сік  і  сиди  тихо  щоб  ніхто  не  просік  
Твої  солов’їні  очі,  які  дивляться  у  бік  
На  тих  двох  Чік  
Які  п’ють  вино  по  п’ять  гривень  за  п’ятдесят  грам  
Тільки  не  думай  про  них  
І  про  тих  два  презерватива  
Тільки  не  думай  об’єднати  це  все…  
Ти  закурюєш  цигарку  
Мабуть  вісімнадцяту  цигарку  
Дивишся  на  годинник,  потім  на  дівчат  
О  пів  на  десяту  вечора  
Ти  докурюєш  цигарку  
Мабуть  ти  докурюєш  вісімнадцяту  цигарку  
Підносиш  своє  змучене  тіло  
Змучене  Неділею  
І  йдеш…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395634
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2013
автор: Марек Кузьма