Присвячується доброму знайомому, Іващенку Юрію.
Людині, що збудувала першу приватну обсерваторію
в Україні, в рідному місті Андрушівці. І відкриту зірку
він назвав на честь свого міста.
Споглядаю зорі в телескоп.
Небо грає, мерехтить, сміється.
Притули до серця стетоскоп,
Я боюсь: воно не розірветься?
Як хвилює вічність й далечінь,
Андромеди й Оріона близькість.
Ось комети промайнула тінь.
І згоріла,не набравши швидкість.
Блискавично пронеслось життя,
На екрані завбільшки у вічність.
Зоряний калейдоскоп буття
Грав спектакль, про любов і підлість.
В нім я був неначе режисер,
Що не мав вже впливу на виставу.
Та від гри акторів аж завмер,..
Від краси, від величі, та слави...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395472
Рубрика: Присвячення
дата надходження 25.01.2013
автор: Ukraine55