Теплінь. Невиразні картини на стінах,
Оранжева кірка на круглих цитринах
Далеко-далеко пашіють світанки
На стінах картини - і спалені рамки.
Ми також горіли, отруєні димом,
І сірою пахли, гірчили полином,
Хотіли заснути – та не засинали.
Цитрини гноїлись у димці розвалин.
А ми все горіли. Теплінь. Сірі хмари
І замкнуті двері від стуку дрижали.
Ми не відкривали. Вогонь лизав штори,
Картини кидали свій попіл додолу.
Теплінь.Невиразність,
Розгублені гуки.
Ми не відкривали,-
і в полум’ї руки,
Мов з холоду гріли,
В їх паніці шалу,
Й спокійно палили,
Й на них не зважали.
Та полум’я згасло.
Обвуглені стіни
Були безпорадні
холодні, зголілі.
І двері скрипіли
іржавістю сталі
Цитрини зсихались
на пустці розвалин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395429
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2013
автор: NNNP