Я не знаю хто... Впринципі не знаю де...
Я не знаю хто і скільки, і хто кому підійде.
Мені навіть не відома істина любові...
І я нікого не зумію зрозуміти на півслові.
Адже я течу за течією, а куди не знаю,
Бачу поворот і туди ж звертаю...
Може далі дельта, а може і море,
хто б що не казав, все одно спіткає горе.
Бо така любов, яка у мені грає,
буває тільки раз, тай та в теплі розтає,
бо я ж сніжинка, марево душі,
а не якесь дешеве китайське суші!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395283
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2013
автор: Гуцол Оксана