Біжить розпатлане дівчисько,
От-от захлюпає з жалю,
"А щастя близько,
близько,
близько",-
Хрумтіли брязкальця калюж.
Чимдуж від себе, сонця, серця,
Що кимось повне до краєв,
Та як втекти від того герця,
Де розум завше програє.
Людський наклеп - мерзенний покруч -
Чіпляє коси на кілки,
"А щастя поруч,
поруч,
поруч",-
б`ючись, кричали тарілки.
А в спину промінь,
промінь,
промінь -
Зимове сонце точно в ціль,
Хіба ж залишаться на спомин
Душі втікачки манівці.
Під снігом - проліски рапсодій,
І хтось шепоче, як девіз:
"А я осьо,
осьо,
осьо де!
Ти тільки краще придивись".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395151
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2013
автор: Fragola