Прокидаюсь ніби від сну…

У  блакитних  твоїх  очах,          
Бачу  синє  волошок  поле...      
Ромашковий  запах  в  косах,  
Чути  птахів  щемливе  соло...

За  вікнами  падає  сніг,
Якось  дивно,  та  в  серці  літо.
Оксамитом  на  землю  ліг,
А  в  думки,  яблуневим  цвітом...

І  шепочуть  тихо  слова,
Про  кохання,  про  нас  з  тобою.
А  мені  шелестить  трава,
Розмовляю  сама-з-собою...

Прокидаюсь  ніби  від  сну,
То  не  сон,  то  думки  і  мрії.
Не  зустріти  тепер  весну,
За  вікном  метуть  сніговії...

Не  розтане  наша  любов,
Не  злякає  її  відлига.
Не  надіне  зима  оков,
Кохання  не  трісне  як  крига...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395047
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2013
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)