Кохаю-снився дивний сон,
Розлившись ніжністю і теплим літом
Ти був палючим сонцем за вікном
А я твоїм холодним вітром.
А потім мов сніжинки падали слова
Кружляючи в безодні моїх мрій
Їх не лякала висота
Вони були без страху-без надій.
Торкаючись твоєї посмішки востаннє
Вони безслідно помирали
Від гарячого полум'я твого кохання
Я не згоріла-просто вітром стала.
А ти світив в моєму світі
Де всі слова давно згоріли,
І я заснула,і померла у твоєму літі
Душа раділа,ставши вітром
-померло лише тіло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2013
автор: Злата Наркевич