полісемія твоїх метеликів
стає абітурієнтом
валентних змін
психодинаміки Колумба,
у часи відкриття ним Америки.
їх кольоровість впевнено наближається
до акварельності,
вертаючи судинами розмежувань
у наші серця,
тереблячи червону аж до вузького ніч,
і рахуючи відкриті кватирки вікон.
певно, метеликам тісно там?
без звукопису
літа,
бо їх синтетичні погляди
схожі сьогодні на
шмат
зачерствілого вітру
у рупорах
вокзальних вогнів
перманентного зойку.
у них карантин?
чи то віршовий розмір
таких повернень додому
із
довготривалої коми?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393685
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2013
автор: Нова Планета