Якби у купу скласти дрова всі,
Що за життя устиг я наламати,
То б гори виросли із них такі,
Які за рік не зміг би обскакати.
І з кожним днем росте ота гора,
А прийде час- дістане хтось кресало,
Тихенько підкрадеться до ,,добра,,-
І від вогню всім місця буде мало.
Вогонь погас, на згарищі трава
По пояс виросла... Все почалось з початку,-
Дивлюся, знову виросла гора,
У жменю попелу візьму собі на згадку.
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113011710426
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393605
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2013
автор: Віктор Гала