Сьогодні я боляче впала
Поранивши серце об твої слова
Скажи для чого я тебе кохала?
Щоби залишитись сама?
Я виймала уламки слів
Із поламаних білих крил
У полоні байдужих виснажливих днів
Ти холодну ненависть в мені пробудив.
Я,мабуть,не зможу більше літати
По твоїх дуже темних світах,
Я буду мов риба мовчати
Сховавши свій біль у виснажливих снах.
Твоя течія таїть небезпеку,
Легко розбитися об гострі скелі
А потім потрапити в самісіньке пекло
Знайшовши там нову оселю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393279
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2013
автор: Злата Наркевич