* * *

Переплелися  літери  в  словах,  
Мов  візерунки  в  давнім  манускрипті,
Стояли  сни  у  головах,
Мізерні,  мляві  і  неситі.
Лихим  опудалом  стирчить
Безглузда  і  сумна  надія,
Чекаючи  світанку  мить,
Та  гасне  у  світильнику  олія.
А  морок  поглинає  новий  день,
Збираючи  врожай  людської  віри,
Й  облудна  фальш  чужих  пісень
Фарбує  свято  в  колір  сірий.
                             *  *  *

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393224
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2013
автор: Вадим Коблик