Вони були невиліковно інші!
Творили пальцями красу і ноти.
Сьогодні - вільні, завтра - грішні.
Курили правду аж до рвоти.
Відкрите серце, щирий погляд.
Слова - без пафосу і бруду.
Майбутнє завтра - лише здогад.
Столичне ехо - лялька-вуду.
Їм не вдягнуть важку корону,
Вони й без неї стануть сиві!
Кохають, наче вітер - крону...
Тому божественно щасливі!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393147
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2013
автор: Аліна Звіздецька