Літається то солодко…

Крапля  сентиментальності,
немов  із  іншої  реальності
ніжність,  обійми,  почуття,
ромашкові  доторки,
волошкові  зашморги
і  пришвидшене  до  нестями  серцебиття.

Й  я  впадала  у  крайнощі,
й  я  любила  без  залишку,
поринала  у  мрійності.
Ну  і  звісно  з  байдужістю
сприйняла  усі  ризики,
хто  ж  про  них  і  подумає,
коли  дух  в  небесах.

Як  літається  солодко,
поринати  у  докори,
ще  страшніше  мабуть,
ніж  отут  на  землі.
Там  і  болі  звеличені,і  падінням  скаліченим
оживається  знов  і  знов.

Може  рани  й  залічені,
але  душі  розтерзані,
навіть  тут  у  хмарках,
шрами  болем  помічені,
й  долі...а  доль  вже  нема.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393030
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2013
автор: Незрозуміла