____

Т.П

Талановиті  люди  пахнуть  мятою
Й  говорять  неквапливо  і  віддалено
Їх  нічна  лампа  довго  ще  палатиме
Коли  у  інших  вже  все  світло  спалено.
У  їх  очах  не  гріються  емоції,
Вони  їх  віддають  а  не  приховують,
І  серед  сотень  тих,  хто  їх  оточує,
Лиш  тільки  найчистіших  відшуковують.
І  липами,  ромашкою,  мелісою,  
Далекими  стежками  з  різнотрав’ями  -
Талановиті  люди  пахнуть  змішано,
І  щось  ховають  у  собі  забарвлене.
І  вони  вірять.  Й  ніби  –то  прості  вони,
Й  буденні,  якщо  їх  з  дитинства  знають.
Талановиті  люди  все  ж  не  стримані:
 М’ятою  пахнуть,  доки  не  завянуть.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392963
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2013
автор: NNNP