ЇЇ прощай. І музика вокзалів.
Останнє небо вкрали ті повіки.
Тепер у тебе тисячі причалів!
Але туди не мчаться твої ріки.
Ти лиш хотів востаннє вкрасти подих
Із вуст, що заманили так далеко...
В безодню. За кордони. Вище неба!!!
"Прощай! І проводжати вже не треба..."
"Порожність снів і дум без тебе."
Вже не знаходиш підходящих слів.
І тільки дим заповнює потребу
Прожити часточку минулих днів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392683
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2013
автор: Аліна Звіздецька