Я закохався в рідну мову,
Її лелію і люблю.
І розмовляю, знову й знову,
Ще й Бога прошу і молю.
Щоб ми діток своїх навчили
Своєї мови не цуратись.
Щоб інші нас не підкосили,
Бо буде важко підніматись.
Не розгинаючи коліна,
Не виростимо козаків.
Без українців Україна -
Немов родина без синів.
А рідна мова, мов богам амброзія.
Така велична, що зрівняєш з жінкою.
Колись країну звали Малоросія,
А поетесу гордо - Українкою.
Колись у душі предками занесена,
Козацька слава й воля не позичена.
Франком і Котляревським гордо несена
І до вершин Шевченком возвеличена.
І рідна мова - мова з рідних слів,
Така чудова, ніжна і могутня.
Мов переливи в солов'їний спів,
Бо своєрідна, мила, самобутня...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392443
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2013
автор: Ukraine55