Душа проста моя козацька,
Що мама від народження дала.
Кров підлабузницька і рабська
В мені ніколи не текла.
Люблю я чесних і тямущих,
Надійних, вмілих і простих.
Коли потрібно - відчайдушних,
Коли потрібно - сильних,злих.
Змогли щоб правду відрубати,
За себе вміли постоять.
А як гулять, то вже гуляти!
А працювать, то працювать!
Щоб голови лишень хилили
Коло батьківської могили.
Коліна гнули лиш в танку,
У нашім славнім гопаку,
Який танцюєм залюбки.
Самі собі куємо долю.
Бо українці, козаки
Понад усе цінують - волю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392420
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2013
автор: Ukraine55