Розбита,виснажена сотнею думок
Я ніжно падаю в твої обійми
Забившись наче кішка у куток
Зливаюся з твоєю тінню.
Торкнуся поглядом твоєї мрії,
Так обережно,щоб не налякати,
Теплом розлиюсь по твоєму тілі,
Коли ти будеш міцно спати.
Я стану вітром у твоєму полі,
Солодким подихом весни,
Ласкавим променем в твоїх ладонях
-Ти лиш мене до серця пригорни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392146
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.01.2013
автор: Злата Наркевич